Зображення
Зображенням є будь-який креслення, який може бути видом, розрізом або перерізом, виконаний встановленим способом проектування, як правило, в певному масштабі, і служить для виявлення форми і всіх необхідних розмірів предмета.
Рис.1
Головне зображення. Зображення на фронтальній площині проекцій приймається на кресленні як головного . Предмет розташовують відносно фронтальної площини проекцій так, щоб зображення на ній - головне зображення - давало найповніше уявлення про форму та розміри предмета.
Предмети слід зображати в функціональному положенні або в положенні, зручному для їх виготовлення. Предмети, що складаються з декількох частин, слід зображувати в функціональному положенні.
Рис.2
Предмети, що використовуються в будь-якому положенні, зображують в положенні, зручному для їх виготовлення. Предмети, функціональне положення яких похиле, зображують у вертикальному або горизонтальному положенні.
Довгі (високі) предмети, функціональне положення яких вертикальне (щогли, колони, стовпи), можна зображувати в горизонтальному положенні, причому нижню частину предмета слід поміщати справа.
Переріз та розріз.
Поняття про перерізи
Призначення будь-якого креслення — давати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Вам уже відомо, як на кресленнях зображають предмети за допомогою виглядів. Крім виглядів, на кресленнях бувають ще й інші зображення, які дають змогу точніше виявляти форму предметів. До таких зображень належать перерізи.
Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показати поперечну форму предметів (руків'їв, гайкових ключів, слюсарних інструментів, деталей з прокату різного профілю) та форму отворів, заглибин, зрізів, вирізів на поверхнях округлих деталей тощо.
Зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною, називають перерізом. Як правило, фігуру перерізу креслять у тому ж масштабі, що й вигляд, до якого належить переріз (рис. 3).
Рис.3
На перерізі показують тільки те, що є у січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим.
Види перерізів. Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на предмета переріз може бути винесеним або накладеним.
Винесений переріз розміщають поза контуром вигляду зображеного на кресленні і (рис. 4. а). Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета (рис. 4, б).
Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення (рис. 4, а) або в розриві вигляду (рис. 4, в).
Рис.4 Види перерізів
Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лінією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщають винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини (рис. 3, а).
Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховкою у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45° до рамки креслення (рис. 4, а) або до ліній контуру зображення (рис. 4, б) чи до його осі (рис. 4, в). Допускається проводити лінії штриховки під кутом 30° або 60°, якщо під кутом 45° вони збігаються за напрямом з лініями контуру або з осьовими лініями (рис. 4, г, д).
Рис.5 Розташування штриховки на перерізах
Позначення графічні матеріалів.
Графічні позначення матеріалів і правила їх нанесення на креслениках
Штриховку застосовують у розрізах та перерізах для умовного графічного позначення матеріалів. У таблиці подано штриховки на креслениках для найбільш поширених матеріалів. Загальним графічним позначенням матеріалів у перерізах (незалежно від виду матеріалу) є тонкі прямі лінії, нахилені під кутом 45° до лінії контуру зображення до його осі симетрії або до лінії рамки кресленика. Товщина ліній штриховки має бути у 2…3 рази тонше ніж товщина суцільної основної лінії Відстань між лініями штриховки вибирають у межах від 1 до 10 мм у залежності від площі штриховки та необхідності різноманіти штриховку суміжних перерізів.
Нанесення розмірів.
Креслення дає уявлення не тільки про форму зображеного предмета, а й про його розміри чи розміри його частин. Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях.
Лінійні розміри на кресленнях, які визначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину тощо), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не наносять.
Межі вимірювання розміру вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображення, розмір якого зазначають (рис. 6). Розмірні лінії проводять паралельно до тих відрізків, розміри яких визначають.
Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками, які впираються у виносні лінії. Розміри елементів стрілки залежать від товщини прийнятої на кресленні суцільної товстої основної лінії. У межах всього креслення стрілки повинні бути приблизно однаковими, незалежно від довжини розмірної лінії. Якщо місця для стрілки недостатньо через близьке розташування контурної або виносної ліній, то їх потрібно переривати (рис. 7).
Рис.6 Рис.7
Виносні й розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією. Виносні лінії обов'язково виходять за кінці стрілок розмірної лінії на 1...5 мм. Відстань між розмірною лінією і контуром зображення повинна бути не менше 10 мм.
Якщо розмірна лінія не дає змоги розмістити на ній стрілки, то лінію продовжують і стрілки наносять зі зовнішнього боку від виносних ліній (рис. 8).
Рис.8
Розмірне число наносять зверху розмірної лінії ближче до її середини, якщо вона розташована горизонтально або похило, і зліва від неї, якщо вона розташована вертикально (рис. 9, а). Якщо місця для написання розмірного числа недостатньо, його наносять на продовженні розмірної лінії (рис. 9, б) або на поличці лінії-виноски (рис.9, в).
Рис.9
Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок, то їх дозволяється заміняти засічками, що наносяться під кутом 45° до розмірної лінії (рис. 10, а) або чітко нанесеними точками (рис. 10, б).
Рис.10
Кутові розміри (розміри кутів) на кресленнях вказують у градусах, мінутах і секундах умовними позначеннями (рис. 11). Виносні лінії кутового розміру є щовженням сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги а з центром у вершині кута.
Розмірні числа кутових розмірів наносять так, як показано на рис.12.
Рис.11 Рис.12
Розміри діаметрів. Про розміри округлих частин предметів (круглі отвори) свідчать їх діаметри. Для позначення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак Ø. Розмір діаметра пишуть над розмірною лінією усередині кола (рис. 13) або за його межами (рис. 14).
Рис.13 Рис.14
Розміри радіусів. Заокруглені частини предметів, обмежені дугами кіл, меншимі від 180°, позначають радіусами. Для позначення радіуса перед розмірним числоі\ наносять умовний знак у вигляді літери Л. Висота цього знака повинна дорівнювати висоті розмірного числа. Розмірну лінію проводять з центру дуги і закінчують стрілкою яка впирається у точку дуги кола (розмір R18 на рис. 15). Якщо розмірна лінія радіуса занадто коротка і на ній не можна розмістити умовний знак і розмірне число, то їх наносять на продовженні розмірної лінії з зовнішнього боку дуги (розмір R6 на рис. 16).
При проведенні декількох радіусів з одного центру розмірні лінії двох радіусів не повинні розміщуватися на одній прямій (рис. 16).
Рис.15 Рис.16
Зображення предмета може мати кілька однакових елементів. їх розміри наносять лише раз, але зазначають кількість цих елементів. Наприклад, напис 4 отв. Ø12» означає, що предмет має чотири однакових отвори діаметром 12 мм.
Питання для самоконтролю
1. Що таке вигляд?
2. Що таке переріз?
3. Як штрихуються металеві деталі в перерізі?
4. Як штрихуються неметалічні матеріали (волокнисті, резина та інше)?
5. Де просталяється число з розміром якщо розмірна лінія горизонтальна?
6. Де проставляється число з розміром якщо розмірна лінія вертикальна?
7. Розміри стрілки на розмірній лінії?
Домашнє завдання: