Вівторок, 2022-07-05, 3:56 PM
Вітаю Вас Гость | RSS

Жовтоводський промисловий фаховий коледж ДНУ. Галузеве машинобудування.

Меню сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

ВИПРОБУВАННЯ ВИРОБІВ

Під  час  випробувань  перевіряють  правильність  складання  і 
функціонування  різних  елементів  керування  та  блокування  та  відповідність 
технічним  вимогам.    В  процесі  випробувань  здійснюється  загальна  перевірка 
якості  досягнутої  як  під  час  виготовлення  деталей,  так  і  збірки  складових 
частин і виробу в цілому.  
Випробування виробів, як правило, виконують на спеціальних дослідних  
ділянках.  Це  обумовлюється  тим,  що  процес  випробувань  зазвичай 
супроводжується  підвищеним  шумом,  виділенням  газів,  диму,  
особливо  при  випробуванні  двигунів  або  зібраної  машини.  Вид  і  програма 
випробувань  визначаються  конструктором  і  включаються  в  технічні  умови  на 
виріб.  Усі  виробничі  випробування  можуть  бути  зведені  до  наступних  видів: 
приймальні; контрольні; спеціальні.  
Приймальні  випробування  виконують  для  визначення  фактичних 
експлуатаційних  характеристик  виробу  або  його  складальної  одиниці,  
наприклад,  потужності,  витрат  пального,  геометричній  точності,  правильності 
роботи  механізмів  і  т.д.  Під  час  проведення  приймальних  випробувань 
контролер  заносить  всі  зауваження  до  роботи  агрегату  в  супровідну  карту. 
Вироби, у яких виявляють дефекти, разом з картою випробувань передають на 
дільницю  доопрацювання.  Контрольним  випробуванням  піддають  тільки  ті 
вироби,  у  яких під  час приймальних  випробувань  були  виявлені  і на  ділянках 
доробки  усунені  дефекти.  Контрольні  випробування  проводять  за  тими  ж 
технічними  умовам, що й приймальні. 
Спеціальні випробування проводять  у разі,  коли необхідно  вивчити яке-
небудь  явище  в машині,  а  також  у  разі  заміни матеріалу  однієї  або  декількох 
деталей  чи  заміни  технології  обробки.  Програму  і  режими  цих  випробувань 
розробляють залежно від мети їх проведення.  

Залежно від виду та призначення випробувань і програми випуску вироби 
та  складальні  одиниці  піддаються  випробуванням  на  холостому  ходу  або  під 
навантаженням.  При  випробуваннях  виробів  на  холостому  ходу  перевіряють 
правильність  роботи механізмів  управління,  надійність  блокування,  точність  і 
безвідмовність  різних  автоматичних  пристроїв.  Випробування  під 
навантаженням  проводять  в  умовах,  близьких  до  експлуатаційних.  Такі 
випробування дозволяють перевірити правильності складання, а також міцність 
і довговічність деталей.  

Згідно    ДСТУ  3021–95  «Випробування  і  контроль  якості  продукції. 
Терміни та визначення» передбачено 62 види випробувань. Найпоширенішими 
видами випробувань розподіленими за класифікаційними ознаками є: 
1)  За  методами,  умовами  і  місцем  проведення.  Поділяються  на  дві 
підгрупи: 
фізичні випробування, до яких відносяться:  
стендові —  випробування  об'єкта, що  проводяться  на  випробувальному 
обладнанні; 
лабораторні  —  випробування  об'єкта,  що  проводяться  в  лабораторних 
умовах; 
полігонні — випробування об'єкта, що проводяться на випробувальному 
полігоні; 
натурні — випробування об'єкта в умовах, які відповідають умовам його 
використання  згідно  з прямим призначенням  з безпосереднім оцінюванням  чи 
контролем визначуваних характеристик властивостей об'єкта; 
швартові та ходові для морської техніки; 
наземні та польотні для авіаційної техніки. 
випробування  з  використанням моделей  проводять методами фізичного, 
математичного моделювання й статистичних випробувань. 
2) За призначенням. 
контрольні  —  випробування,  які  проводяться  для  контролю  якості 
об'єкта, що у свою чергу поділяються на:  
кваліфікаційні  —  контрольні  випробування  установчої  серії  чи 
промислової  партії,  які  проводяться  для  оцінки  готовності  підприємства  до 
випуску продукції даного типу в заданому обсязі, 
типові  —  контрольні  випробування  виготовлюваної  продукції,  які 
проводяться з метою оцінки ефективності та доцільності впроваджуваних змін 
у конструкцію, рецептуру чи технологічний процес, 
сертифікаційні — контрольні випробування продукції, що проводяться  з 
метою  встановлення  відповідності  характеристик  її  властивостей 
індивідуальним і (чи) міжнародним нормативним документам, 

періодичні  —  контрольні  випробування  виготовлюваної  продукції,  що 
проводяться  в  обсягах  та  в  терміни,  які  установлені  нормативними 
документами,  з  метою  контролю  стабільності  якості  продукції  та  можливості 
продовження її виготовлення; 
дослідні  —  випробування,  які  проводяться  для  вивчення  певних 
характеристик властивостей об'єкта; 
порівнювальні  —  випробування  аналогічних  за  характеристиками  або 
однакових  об'єктів,  що  проводяться  в  ідентичних  умовах  для  порівняння 
характеристик їх властивостей; 
визначальні —  випробування,  які  проводяться  для  визначення  значень 
характеристик  об'єкта  з  заданими  значеннями  показників  точності  та  (чи) 
вірогідності. 
3) За стадіями життєвого циклу продукції: 

доводжувальні  —  дослідні  випробування,  що  проводяться  під  час 
розроблення  продукції  з  метою  оцінки  впливу  внесених  у  неї  змін  для 
досягнення заданих значень показників її якості; 
попередні — контрольні випробування дослідних зразків і (чи) дослідних 
партій продукції з метою визначення можливості їх пред'явлення на приймальні 
випробування; 
приймальні  —  контрольні  випробування  дослідних  зразків,  дослідних 
партій  продукції  чи  виробів  одиночного  виробництва,  що  проводяться  для 
визначення  доцільності  впровадження  цієї  продукції  у  виробництво  та  (чи) 
використання за призначенням. 
4) За тривалістю: 
прискорені  —  випробування,  методи  і  умови  проведення  яких 
забезпечують отримання необхідної інформації про характеристики механічних 
властивостей об'єкта за істотно коротший час, ніж за нормальних випробувань; 
нормальні  —  випробування,  методи  та  умови  проведення  яких 
забезпечують  одержання  необхідного  обсягу  інформації  про  характеристики 
властивостей  об'єкта  в  такому  ж  інтервалі  часу,  як  і  в  передбачених  умовах 
експлуатації; 
скорочені — випробування, що проводяться за скороченою програмою. 
5) За рівнем проведення: 
відомчі  —  випробування,  що  проводяться  комісією  з  представників 
зацікавленого міністерства чи відомства; 
міжвідомчі —  випробування, що  проводяться  комісією  з  представників 
декількох  зацікавлених  міністерств  і  (чи)  відомств,  або  приймальні 
випробування  встановлених  видів  продукції  для  приймання  складових  частин 
об'єкта, розробленого спільно кількома відомствами; 
державні — випробування встановлених найважливіших видів продукції, 
що проводяться головною організацією державних випробувань чи приймальні 
випробування,  які  проводяться  державною  комісією  або  випробувальною 
організацією, якій надано право їх проведення. 

6)  За  видом  зовнішніх  впливів.  Випробування  на  дію  зовнішнього 
чинника впливу — випробування в природному чи штучному навколишньому 
середовищі, впливу якого можуть зазнати зразки з метою оцінки  їхніх робочих 
характеристик під час експлуатації, транспортування, зберігання, в умовах яких 
вони  можуть  опинитись  на  практиці.  Цей  вид  випробувань  буває  наступних 
видів: 
механічні  —  випробування  на  дію  механічних  чинників:  статичних 
(розтягування, стиснення, згинання, крутіння, зріз, вдавлювання) та динамічних 
(удар, лінійні сталі прискорення, вібрації, акустичний шум); 
електричні — випробування на дію електричної напруги, струму чи поля; 
електромагнітні — випробування на дію електромагнітних полів; 
радіаційні — випробування на дію радіаційних чинників; 
магнітні — випробування на дію магнітного поля; 
хімічні — випробування на дію спеціальних (хімічних) середовищ; 

кліматичні — випробування на дію кліматичних чинників; 
біологічні — випробування на дію біологічних чинників. 
7) За результатами впливу. 
руйнівні — випробування з застосуванням руйнівних методів контролю; 
неруйнівні  —  випробування  з  застосуванням  неруйнівних  методів 
контролю; 
випробування  на  стійкість  —  випробування,  що  проводяться  для 
контролю  здатності  виробу  виконувати  свої  функції  та  зберігати  значення 
параметрів у межах установлених норм під час дії на нього певних чинників; 
випробування  на  міцність  —  випробування,  що  проводяться  для 
визначення  значень  впливових  чинників,  які  викликають  вихід  значень 
характеристик властивостей об'єкта за встановлені границі чи його руйнування. 
8) За обумовленими характеристиками об'єкта: 
випробування  на  надійність  —  випробування,  які  виконують  для 
визначення чи контролю показників надійності в заданих умовах; 
граничні випробування — випробування, що проводяться для визначення 
залежностей  між  гранично  допустимими  значеннями  параметрів  об'єкта  і 
режимом експлуатації; 
технологічні  випробування  —  випробування,  що  проводяться  під  час 
виготовлення продукції з метою оцінки її технологічності; 
функційні  випробування  —  випробування,  що  проводяться  з  метою 
встановлення значень показників призначення об'єкта; 
атестаційні  випробування —  випробування, що  проводяться  для  оцінки 
якості продукції під час її атестації за категоріями якості; 
випробування на витривалість — випробування пристрою за певних умов 
роботи, протягом певного часу, з певною метою; 
випробування  на  довговічність  —  випробування  для  перевірки  на 
тривалість роботи за нормальних умов якого-небудь компонента чи пристрою. 
Для  кожного  вузла,  машини  або  механізму  встановлюють  свою 
сукупність  випробувань,  яка  дозволяє  визначити  якість  продукції  після 
виготовлення і її зміну в процесі експлуатації, ремонту та утилізації.  

Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Липень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2022
uCoz