Загальний план контролю складається на основі маршрутного технологічного
процесу механічної обробки деталі або складання виробу і аналізу ознак якості
продукції, встановлених технічними умовами.
При розробці маршруту контролю необхідно мати на увазі, що ТК повинен
охоплювати весь технологічний процес, а його результати - забезпечити своєчасне
виявлення і усунення попадання дефектних заготовок, деталей і складальних
одиниць на подальші етапи виготовлення.
Вибране розташування точок технологічного процесу, в яких проводиться ТК
(місць контролю), повинне забезпечувати отримання інформації для оперативного
регулювання технологічних процесів.
У загальному вигляді маршрут ТК повинен містити:
- вхідний контроль матеріалів, напівфабрикатів і заготовок (марки матеріалу,
геометричних і фізико-хімічних параметрів, зовнішніх і внутрішніх дефектів, клейм
і ін.);
- операційний контроль деталей або складальних одиниць;
- спеціальний контроль деталей і складальних одиниць в спеціалізованих
пунктах ЦІЛ і ЦЗЛ (геометричних, фізико-хімічних або функціональних параметрів,
внутрішніх дефектів об'єктів контролю);
- приймальний контроль партій деталей або складальних одиниць по
геометричних і функціональних параметрах, зовнішньому вигляді, наявності клейм
і документації.
Місця контролю якості продукції по технологічному процесу визначають,
аналізуючи окремо кожну ознаку якості, встановлювані технічні норми і впливаючі
на них проміжні ознаки. Слід мати на увазі, що по одних і тих же ознаках може
бути доцільне призначення декількох операцій контролю (переходів контролю). Це
може бути обумовлено низькою достовірністю контролю, наявністю операцій
усунення дефектів, можливістю появи дефектів одних і тих же видів в декількох
місцях по технологічному процесу.
З метою зменшення об'єму контрольних робіт і підвищення надійності
контролю рекомендується наступна послідовність контрольних операцій при
перевірці деталей:
- зовнішній огляд на предмет перевірки закінченості всіх попередніх операцій
і переходів технологічного процесу і відсутності заусенців або забрудненості;
- перевірка якості поверхонь (шорсткості) візуальним порівнянням зі
встановленими зразками або зразковими деталями; виявлення можливих видимих
дефектів або механічних пошкоджень (тріщин, пористості, раковин, шлакових
включень, забоїн, вм'ятин, рисок і т. п.);
- перевірка якості матеріалу спеціальними методами;
- перевірка найвідповідальніших геометричних розмірів;
- перевірка відхилень форми і розташування поверхонь за допомогою
спеціальних контрольних пристосувань або приладів;
- перевірка невідповідальних елементів деталей, що мають порівняльно великі
допуски.
В першу чергу слід виконувати менш трудомісткі контрольні операції з тим,
щоб не витрачати зайвого часу на подальшу перевірку явно дефектних деталей по
інших параметрах. Відхилення від технічних умов по невідповідальних параметрах
якості деталей часто не є причиною їх остаточного браку і тому їх контроль може
здійснюватися в останню чергу.
На встановлення послідовності контрольних операцій також впливає точність
і стабільність технологічного процесу механічної обробки або складання, ступінь
механізації і автоматизації контролю, концентрація контрольних операцій на
спеціальних автоматах, напівавтоматах або контрольних пристосуваннях,
конструктивна складність деталей або складальних одиниць і ін.
Після обгрунтування плану контролю заповнюється відомість операцій ТК по
ГОСТ 3.1502 - 85.