Вівторок, 2022-07-05, 3:52 PM
Вітаю Вас Гость | RSS

Жовтоводський промисловий фаховий коледж ДНУ. Галузеве машинобудування.

Меню сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Організаційні форми складання – стаціонарна та рухома.

Розрізняють такі основні організаційні форми складання (рисунок 7.1):

1) по рухомості складаного об’єкту - стаціонарну й рухому; 
2) по способу організації складання – непотокова, групова, потокова. 

Рисунок 7.1 – Організаційні форми складання

Групова форма складання характеризується однорідністю конструктивно-технологічних ознак складаних виробів, засобів технологічного оснащення 
однієї або декількох складальних операцій і спеціалізацією робочих місць. 
Основою групового складання є групування окремих виробів за конструктивно-технологічними ознаками. Формування груп виробів для складання 
виконується із урахуванням трудомісткості складання і обсягу випуску. Остаточно номенклатура груп складальних виробів на дільниці або лінії 
визначається після розрахунку завантаження обладнання. Групова форма складання дуже поширена у серійному виробництві, де використовують 
переналагодження складального обладнання, механізоване й автоматизоване оснащення, інструмент. 
Стаціонарне складання виробу виконується на одному нерухомому місці: на необладнаних площадках, стендах, фундаментах або складальних верстатах. 
Воно може бути послідовним або паралельним, потоковим і непотоковим. При послідовному складанні весь обсяг складальних робіт від початку до кінця 
виконується на одному робочому місці одною бригадою робітників; виріб при цьому збирається з окремих деталей. При паралельному складанні виріб  збирається одною бригадою робітників з окремих деталей і вузлів; окремі вузли збираються паралельно на різних складальних місцях іншими робітниками, що 
не входять до складу бригади, яка веде загальне складання. 
Потокове складання виконується на розташованих в лінію нерухомих стендах. Кожен робітник (або бригада робітників) відповідно до встановленого 
такту складання виконує одну й ту саму, закріплену за ним операцію, 
переходячи від одного стенда до іншого. Таке складання звичайно застосовується в умовах дрібносерійного виробництва або при складанні 
великогабаритних виробів (важкі верстати, двигуни та ін.), а також при великому такті складання. 
Таким чином стаціонарне складання в залежності від виду і форми можна 
розділити на чотири змістові напрямки: 
1) Стаціонарне послідовне складання. Виріб збирається повністю на одному складальному робочому місці від початку до кінця. Недоліками цього 
методу є тривалий цикл і висока вартість збірки. Метод застосовується в одиничному виробництві і якщо по можливості, слід утримуватися від нього і 
переходити на більш досконалі методи.  
2) Стаціонарне паралельне складання. Виріб збирається з деталей і складальних одиниць, попередньо зібраних на інших робочих місцях іншими 
робітниками. Цикл загального складання виробу при цьому скорочується, можлива спеціалізація вузлової збірки. Метод використовується в серійному виробництві.  
3) Стаціонарне потокове складання. Вироби залишаються на робочих місцях протягом усього часу збірки, а робочі переходять від одного робочого 
місця до іншого по світловому чи звуковим сигналом, що подається через певний час, рівний такту. Інструмент робітника або групи робітників 
знаходиться на рухомому столі і переміщається разом з робітниками. Перевагами такої форми організації є рівномірний випуск виробів 
(забезпечується заданим тактом) і більш високі техніко-економічні показники. 
4) Стаціонарне непотокове складання. Вироби залишаються на робочих місцях протягом усього циклу складання, всі необхідні складальні одиниці і 
деталі подаються в зону складання, а робітники (бригади) переходять від одного стенду до іншого по мірі завершення робіт на попередньому об’єкті. 
Робочі місця комплектуються універсальним складальним устаткуванням та піднімально-транспортними засобами. Окремі переходи складальної операції 
розподілені між робітниками, бригадиром, або майстром дільниці. При такому процесі складання фізично неможливо розмістити значну кількість робітників 
поблизу одного складального стенду, бо вони перешкоджатимуть роботі один одного. Тому значна кількість технологічних переходів виконується 
послідовно. Цикл складання зростає, ритмічна робота утруднюється або стає неможливою. Це спричиняє нерівномірний випуск виробів за одиницю часу. 
При рухомому складанні об’єкт, що збирається, переміщується від одного робочого місця до іншого, причому за кожним робочим місцем закріплюються 
певні операції й робітники, які виконують ці операції. Деталі й складальні одиниці, необхідні на даній операції, подаються безпосередньо на робоче місце. 
Рухома збірка може бути непотокова і потокова. При непотоковому рухомому складанні після виконання складальних операцій робітник переміщує збирану 
складальну одиницю на наступне робоче місце. Оскільки тривалість виконання операцій коливається, необхідно мати невеликі міжопераційні запаси. Такий 
вид збірки застосовується в серійному виробництві. Найбільш досконалою формою організації процесу складання є потокове рухоме складання з 
виробами, які безперервно або періодично перемішуються. При потоковій рухомій збірці технологічний процес розчленовується на найпростіші операції, 
що вимагають малої і приблизно однакової витрати часу на виконання. Для кожної операції установлюють певне робоче місце і певний робітник (бригада) 
виконує тільки цю одну операцію. При цьому переміщення виробу між операціями може здійснюватися декількома способами: 
− на конвеєрі, що безупинно рухається, швидкість переміщення якого забезпечує можливість виконання складальних операцій на кожному робочому 
місці (при загальному складанні великих виробів швидкість руху конвеєра становить 0,5 - 5,5 м/хв, а при складанні вузлів середніх розмірів, апаратури й 
приладів - 0,3 - 1,5м/хв); 
− на конвеєрі з пульсуючим (періодичним) рухом, коли складання відбувається в періоди зупинки об'єкта; 
− з переміщенням об'єкта, що збирається, від одного робочого місця до іншого вручну (по рольгангу, на рейкових і безрейкових візках тощо) або за 
допомогою спеціальних механічних транспортуючих засобів. Спосіб переміщення об’єкту складання приймається залежно від розміру випуску 
виробів, такту випуску, характеру виробів, трудомісткості і складності складальних операцій та інших технологічних факторів. 
Для забезпечення стабільного функціонування процесу рухомого потокового складання необхідне виконання наступних вимог: 
− використання методу повної взаємозамінності; 
− докладна розробка технологічного процесу складання; 
− розчленовування всього складального процесу на окремі операції, рівні або кратні такту випуску; 
− визначення точної кількості робітників-збирачів відповідної спеціалізації й кваліфікації для виконання кожної операції; 
− чітка організація складального процесу, що передбачає регулярну й своєчасну подачу комплектуючих, інструмента й пристосувань до робочих місць. 

Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Липень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2022
uCoz