Складальні пристосування і стенди

Складальні  пристосування  є  ефективним  засобом  механізації  ручної 
збірки  і необхідними додатковими пристроями автоматизованого складального 
обладнання. 
В залежності від призначення складальні пристосування можна розділити 
на наступні основні групи: 
а)  пристосування-затискачі,  які  використовують  для  закріплення 
складаних  виробів,  складальних  одиниць  або  деталей  в  потрібному  для 
складанні  положенні,  а  також  для  надання  стійкості    складальній  одиниці  і 
полегшення її складання; 
б)  установчі  пристосування,  які  призначені  для  вірного  і  точного 
встановлення  з’єднуваних  деталей  або  складальних  одиниць  відносно  одне 
одного, що гарантує отримання необхідних монтажних розмірів; 
в) робочі пристосування, які використовують під час виконання окремих 
операцій  технологічного  процесу  складання,  наприклад,  вальцювання, 
запресування, встановлення і зняття пружин, ущільнень тощо; 
г) контрольні пристосування, які виготовлені відповідно до конфігурації, 
форми, розмірів та  інших особливостей контрольованих спряжень складальних 
одиниць і виробів для визначення відповідності конструктивних параметрів, які 
отримують в процесі складання, вимогам технічного завдання і умов.  
До пристосувань затискачів вказують наступні основні вимоги: кріплення 
деталі складальної одиниці в пристосуванні повинно бути достатньо надійним і 
міцним;  затискання  повинно  здійснюватись  мінімальною  кількістю 
найпростіших  прийомів  і  якомога  швидше;  закріплення  не  повинно 
деформувати деталі або викликати пошкодження їх поверхонь; за необхідністю 
точного  встановлення  деталей  затискачі  не  повинні  зміщувати  їх  під  час 
закріплення.   

Зрозуміло, що складання не буде точним, якщо в процесі затискання або 
під час операції чи переходу деталь буде деформуватись. Це може відбуватись, 
наприклад,  внаслідок  неправильного  розташування  деталі  або  складальної 
одиниці,  або  невдалого  вибору  місця  затискання,  при  недостатній  кількості 
опор,  під  дією  занадто  великої  сили  затискання  тощо.  Слід  враховувати,  що 
нерідко  деформуються навіть  дуже масивні  деталі,  особливо  якщо  затискання 
здійснюється  вручну,  без  контролю.  Тому  пневматичні  і  пневмогідравлічні 
затискачі, які утримують деталі з постійним і необхідним тиском, мають значну 
перевагу перед ручними. Якщо під час складання ставиться вимога щодо точної 
фіксації  складальної  одиниці,  а  також  закріплення  її  для  уникнення  зміщення 
під дією прикладених сил рекомендують застосовувати пневматичні затискачі з 
клиновими або важільними підсилювачами. 
За  ступенем  спеціалізації  складальні  пристосування  поділяють  на 
універсальні  і  спеціальні;  за  типом  приводу  -  на  механічні,  пневматичні, 
гідравлічні тощо. 

Універсальні  пристосування  найбільш  широко  застосовують  в 
одиничному і дрібносерійному виробництві. До них відносяться: 
1.  Плити  й  складальні  балки,  які  служать  для  установки,  вивірки  і 
закріплення  зібраних  машин  та  їх  вузлів;  виготовляються  з  чавуну;  на 
установчій поверхні мають Т-подібні пази. 
2.  Призми  та  кутники  служать  для  установки  і  закріплення  вузлів  або 
базових  деталей.  Їх  установчі  поверхні  точно  обробляють;  на  них  виконують 
наскрізні видовжені вікна для кріпильних болтів. 
3.  Струбцини  використовують  для  тимчасового  скріплення  деталей  і 
вузлів зібраних машин (наприклад, під час зварювання). 
4. Домкрати використовують для встановлення та підтримки громіздких і 
важких деталей і вузлів. 
5.  Слюсарні  лещата  з  ручним  приводом  (ГОСТ  4045-75Е)  з  шириною 
губок  63,80,100  ...  200  мм  виготовляють  трьох  типів:  1)  лещата  загального 
призначення, 2) лещата з поворотною губкою для фасонних деталей; 3) лещата 
з додатковими губками для труб. 
6. Захвати застосовують для передачі зібраних виробів і подачі деталей на 
складання. 

Спеціальні  пристосування  застосовують  у  великосерійному  і  масовому 
виробництві. Розрізняють два типи таких пристосувань. 
Тип  1:  пристосування  для  нерухомої  установки  і  закріплення  базових 
деталей  і  вузлів  виробу,  що  збирається.  Пристосування  цього  типу  повинні 
забезпечувати  стійке  положення  деталі  (вузла)  в  процесі  складання.  Точного 
базування при цьому не вимагається. Зусилля затиску повинно бути достатнім, 
щоб утримувати деталь  (складальну одиницю) при впливі на неї складального 
обладнання.  Часто  пристосування  цього  типу  роблять  поворотними  як  в 
горизонтальній,  так  і  у  вертикальній  площині  для  забезпечення  доступу  до 
виробу, що збирається з різних сторін. Пристосування даного типу можуть бути 
стаціонарними (встановленими на верстаках, столах, фундаментах)  і рухомими 
(переміщуваними по рольгангам або конвеєру). 
Тип  2: пристосування  для  точної  і швидкої  взаємної  установки    деталей 
або частин виробу, що з'єднуються. Ці пристосування звільняють складальників 
від  трудомісткої  орієнтації  та  вивірки  з'єднуваних  деталей,  прискорюють 
процес  складання. Такі пристосування мають не  тільки  затискні,  а й напрямні 
(базуючі)  елементи.  Ці  пристосування  застосовують  при  посадках  з  натягом, 
розвальцьовуванні, клепанні, зварюванні, пайці  тощо. 
Спеціальні  пристосування  можуть  застосовуватися  для  виконання 
окремих  складальних  операцій:  попереднього  стиснення  і  установки  пружин, 
запресовування  деталей  складної  конфігурації,  установки  ущільнювальних 
кілець  тощо.  Такі  пристосування  можуть  забезпечуватися  силовим  приводом: 
ручним  (важільним,  гвинтовим,  ексцентриковим),  пневматичним  (найбільш 
часто),  рідше  гідравлічним  (для  великих  зусиль)  або  електромеханічним  (при 
великому ході).  

Спеціальні  складальні  пристосування  складаються  з  корпусу  і 
змонтованих  на  його  основі  настановних  елементів  і  затискних  пристроїв. 
Установчі  елементи  забезпечують  необхідне  положення  деталей  і  частин 
виробу без вивіряння. Вони повинні мати достатньо розвинену поверхню, щоб 
уникнути  зминання  контактуючих  опорних  поверхонь  виробу.  Часто  з  цією 
метою настановні елементи облицьовуються твердою гумою або пластмасою.  
Затискні  елементи  забезпечують  фіксацію  і  стійкість  встановлених 
елементів  виробу,  оберігають  їх  від  зсуву  під  дією  сил  складального 
обладнання.  Для  убезпечення  від  деформування  поверхонь  деталей,  які 
фіксують,  торці  затискних  елементів  оснащують  м'якими  вставками 
(накладками). В якості затискних елементів можуть використовуватися прямі  і 
Г-подібні  прихвати.  В  якості  приводу  використовуються  пневмо-  і 
гідроциліндри.  Іноді  використовують  вакуумні  прихвати,  пружинні  затискачі 
(останні  не  перешкоджають  тепловому  розширенню  деталей,  що  важливо, 
наприклад, під час зварювання). 
В  багатьох  випадках,  особливо  під  час  складання  вузлів  середніх  і 
великих розмірів, доцільно суміщати установчі, затискні та, інколи, контрольні 
функції  пристосування.  Такі  пристосування  прийнято  називати  складальними 
стендами  (стапелями).  Під  час  складання  деталі  закріплюють  в  масивних 
каркасах,  на  яких  і  виконують  всі  необхідні  припасувальні  і  складальні 
операції.  Завдяки  виконанню  принципу  постійності  конструкторських  баз  в 
самих стендах (стапелях) забезпечується співпадіння  і єдність баз складальних 
одиниць  та,  в  результаті,  точне  стикування  їх  між  собою  під  час  загального 
складання. 
Розрізняють  обробні  і  складальні  стапелі.  Перші  призначені  для 
механічної  доробки  стикових поверхонь  та  інших  елементів  агрегатів,  другі  – 
для виконання всіх підготовчих операцій і складання складальних одиниць.  
Для  зручності  складання  багато  пристосувань  забезпечують  поворот 
складаного  виробу  відносно  горизонтальної  або  вертикальної  площини.  Такі 
пристрої називають кантувачами.