Класифікація складальних з’єднань

Різноманітні види з'єднань деталей машин класифікуються на групи: 
- за формою поверхонь, що з'єднуються; 
- за характером контакту; 
- за конструкцією і умовами експлуатації; 
За формою з'єднання бувають: 
- гладкі (циліндричні і конічні); 
- різьбові (циліндричні і конічні); 
- зубчасті (циліндричні, конічні, гвинтові, черв'ячні); 
- шліцьові (прямобічні і евольвентні); 
- плоскі або з плоскими стиками (наприклад, шпонкові з'єднання); 
- сферичні (наприклад, тіла кочення в підшипнику). 
За характером контакту з'єднання бувають: 
- з поверхневим контактом (гладкі, різьбові і шліцьові); 
- з лінійним контактом (зубчасте з'єднання); 
- з точковим контактом (сферичне з'єднання). 
За конструкцією і умовами експлуатації з'єднання деталей можуть бути: 
- рухомі; 
- нерухомі. 
Рухомі і нерухомі з'єднання у залежності від можливості демонтажу поділяються на: 
- роз'ємні (що вільно розбираються); 
- нероз'ємні (що не розбираються). 
З'єднання можуть бути: 
- нерухомими рознімними (нарізні, пазові, шпонкові, штифтові, конічні) 
– І клас; 
- нерухомими нероз'ємними (з'єднання, які отримані: запресовуванням, 
розвальцьовуванням, клепанням) – ІІ клас; 
- рухомими рознімними (вал – вальниця, плунжер – втулка, зубці 
зубчастих коліс) – ІІІ клас; 
- рухомими нероз'ємними (деякі вальниці, запірні клапани) – ІV клас. 
Найбільш розповсюдженими в машинобудуванні з’єднання класу ІІІ, а 
потім класів І і ІІ.  З’єднання класу  ІV зустрічаються рідко. 
До класу V відносять з’єднання, що здійснюються введенням в зону контакту спряжених деталей додаткового матеріалу (металу, що наплавляється 
при зварюванні, припою, клею, пластмас, мастик). Ці з’єднання є нерухомими і нероз'ємними. Їх застосовують при виконанні заготовок (зварюванням, 
паянням), на проміжних етапах механічного обробляння (перед остаточною обробкою), а також на складальних операціях (під час деяких методів 
зварювання, паяння, склеювання).  До класу VІ відносяться з’єднання, що одержують спеціальними методами (заливанням деталей розплавленим металом або пластмасою, 
обв’язуванням проволокою, з’єднуванням тонкостінних деталей із м’яких листових металів або пластмас скріпками, зшиванням тонких листових деталей із неметалів тощо).