Модульне автоматизоване гнучко складання виробів

Технологічний процес обробки деталей в ГБС потребує більшої де-
талізації  при  розв'язанні  технологічних  задач,  ніж  традиційний,  і  обліку 
специфіки подання  інформації. Структурно-технологічний процес поділя-
ється  на  операції,  елементами  яких  є  установки,  позиції,  переходи, 
проходи,  робочі  та  допоміжні  хода,  кроки,  елементарні  переміщення  та 
технологічні команда. 
Технологічною  операцією  називають  частину  технологічного 
процесу, що виконується над певним об'єктом на одному робочому місці за 
участю  робітника  чи  під  його  безпосереднім  наглядом.  Операція  як 
частина  технологічного  процесу  характеризується  незмінністю  об'єкта 
обробки,  робочого місця  і  виконавця. Робочим місцем  прийнято  вважати 
частину виробничої площі, встатковану і оснащену технічними засобами і 
пристроями відповідно до характеру виконуваних робіт і закріплену за ви-
конавцем цих робіт. 
Таким чином, обробка або складання деталей на ГВМ, який включає 
в  себе  обробний  центр  і  комплекс  транспортних  і  керуючих  пристроїв,  - 
одна  з  операцій,  що  проводяться  на  одному  робочому  місці.  Прийнято 
вважати, що  якщо  змінюється  база  закріплення  деталі,  то  з'явиться  нова 
операція.  В  умовах  ГВС  при  закріпленні  деталей  на  супутніх  пристроях 
база  деталі  залишається  незмінною.  Проте  деталь  може  послідовно 
оброблятися  на  декількох  ГВМ,  тобто  відбувається  зміна  обладнання  і 
відповідно виникає нова операція. 

При  виникненні  верстатів  типу  „обробляючий  центрˮ  деякі  автори 
назвали  їх  багатоопераційними,  підкреслюючи широкі  технологічні мож-
ливості  нового  обладнання.  Проте  з  точки  зору  визначення  поняття 
„операціїˮ  така назва помилкова, бо при обробці на цих верстатах деталь 
не  змінювала  свого  базування,  а  вся  робота  щодо  формоутворення  ви-
конувалась на незміненому обладнанні, тобто на тому самому верстаті при 
автоматичній заміні інструмента. Пізніше з’явилася більш вдала назва цих 
верстатів  - багатоцільові верстати  з числовим програмним управлінням, в 
якому немає визначення, яке торкається поняття „операціяˮ. 
У верстатах типу „оброблюючий центрˮ замість принципу диферен-
ціації  обробки  реалізовано  принцип  централізації  обробки  деталі  за  одну 
операцію. Цей принцип подібний до принципу централізації виробництва в 
одному  виробничому  підрозділі,  коли  в  ньому  зосереджується  обробка 
великого обсягу матеріальних ресурсів. Це, будучи передумовою введення 

нового  прогресивного  обладнання  технології  і  методів  організації 
виробництва,  приведе  до  підвищення  рівня  всіх  показників  ефективності 
виробництва. 
У  зв’язку  зі  зміною  принципів  базування,  застосування  пристроїв  - 
супутників, що передають деталі  з одного робочого місця на друге, дещо 
втрачають своє призначення поняття „встановленняˮ та „позиціяˮ. Разом з 
тим особливо важливого значення набуває поняття переходу, яке уточню-
ється в зв’язку з розширенням функціональних можливостей гнучких сис-
тем.  Можна  розрізняти  елементарні,  інструментальні,  позиційні  та  до-
поміжні  переходи. Елементарний перехід  характеризується  безперервною 
обробкою  однієї  елементарної  поверхні  одним  інструментом  за  заданою 
програмою. Інструментальний перехід  - закінчений процес обробки однієї 
чи декількох поверхонь при безперервному русі інструмента за програмою. 
Допоміжний  перехід  полягає  в  переміщенні  інструмента  без  зняття 
стружки.  Позиційний  перехід  відбивав  сукупність  інструментальних  та 
допоміжних  переходів, що  виконуються  без  зміни  позиції,  оснащення  та 
інструмента за незмінною програмою. 
Гнучке  виробництво  характеризується  більш  детальним  розчлену-
ванням  технологічного  процесу,  яке  зумовлене  необхідністю  точно 
описати  характер  рухів  транспортної  системи  та  частин  верстата.  У 
детальному  розчленуванні  технологічного  процесу  криються  немалі 
резерви,  пов’язані  з  оптимізацією  завантаження  металоріжучого 
обладнання  і  мінімізацією  переміщень  автоматичних  маніпуляторів. 
Деталізація  технологічного процесу  для  обладнання  з ЧПУ  приводить до 
розподілу  робочих  і  допоміжних  ходів  на  кроки.  Кожен  крок  -  це 
переміщення  інструмента  на  ділянці  траєкторії  уздовж  певного 
геометричного  елемента,  на  якому  не  змінюється  режим.  Так,  кроками  є 
окремі  переміщення  інструмента  вздовж  прямої  чи  кола  зі  сталою 
швидкістю, а також розгон і гальмування на початку та наприкінці руху. 

Найпростіші  складові процесу обробки  -  елементарні переміщенні  і  
технологічні команди. Елементарні переміщення формуються  з урахуван-
ням  обмежень  конкретного  УЧПК.  До  них  відносяться,  наприклад, 
розташування  дуги  кола  в  межах  одного  квадранта  чи  завдання  відрізка 
прямої числом дискрет, що не перевищує вміст регістра пам’яті УЧПК. 
В гнучких системах структура штучного часу характеризується тим, 
що значну частину його складає допоміжний час. Розширення номенклату-
ри  оброблюваних  деталей  веде  до  відносного  зростання  втрат  на 
переналагодження  системи,  пов’язане  зі  зміною  програми  роботи 
верстатного  обладнання  й  маніпуляторів,  заміною  чи  піднастроюванням 
базуючих елементів оснащення захватних пристроїв промислових роботів і 
ріжучого  інструмента.  Для  скорочення  часу  переналагодження  система 

класифікації  деталей  має  бути  здатною  мінімізувати  більшу  частину 
допоміжного  часу,  пов’язану  з  характерними  особливостями  деталей. 
Оснащення  гнучкої  системи має бути  високоуніверсельним  і  забезпечити 
ефективну  обробку  групи  деталей  з  мінімальним  допоміжним  часом. 
Буферно-накопичувальні  пристрої  транспортної  системи  мають 
забезпечувати  її безперебійну  роботу  і мінімізацію  часу  лежання  деталей 
для зниження витрат на незавершене виробництво.  
Характер  гнучкого  виробництва,  що  розвивається,  потребує 
постійного вдосконалення основних понять гнучкої технології, які помітно 
впливають на техніко-економічні показники ГВС.