Основні терміни і визначення метрологічного забеспечення

Метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення необхідної точності.
Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, зумовлених її здатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Доповнюючим до якості поняттям є надійність.
Надійність - властивість об'єкту зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і в умовах застосування, технічного обслуговування, ремонту, зберігання і транспортування.
У поняття надійність входить безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність залежно від призначення виробу і умов експлуатації. Високу надійність не можна забезпечити без відповідної якості.
Якість продукції характеризується численними параметрами, які оцінюються через вимірювання.
Вимірювання - знаходження значення фізичної величини експериментальним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.
Похибка вимірювання - відхилення результату вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини.

Засіб вимірювання (ЗВ) - технічний засіб, що використовуваний при вимірюваннях і має нормовані метрологічні властивості.
ЗВ класифікуються на міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні установки і вимірювальні системи.
Міра - ЗВ, призначене для відтворення фізичної величини заданого розміру (наприклад, гиря - міра маси; вимірювальний резистор - міра електричного опору; плоско паралельні міри довжини; кутові міри).
Вимірювальний прилад - ЗВ, призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем (наприклад, мікрометр, інструментальний мікроскоп).
Вимірювальний перетворювач - ЗВ, призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки і (або) зберігання, але не здатний до безпосереднього сприйняття спостерігачем (наприклад, індуктивний перетворювач, пневматичний перетворювач вимірювального приладу).
Вимірювальна установка - сукупність функціонально об'єднаних ЗВ (заходів, вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів) і допоміжних пристроїв, призначена для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для безпосереднього сприйняття спостерігачем, і розташована в одному місці (наприклад, установка для вимірювань питомого опору електротехнічних матеріалів, установка для випробувань магнітних матеріалів).
Вимірювальна система - сукупність ЗВ (мір, вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів і допоміжних пристроїв), сполучених між собою каналами зв'язку, призначена для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і (або) використовування в автоматичних системах управління.
Метод вимірювань - сукупність прийомів використання ЗВ.
Під принципом вимірювань розуміють фізичне явище або сукупність
фізичних явищ, встановлених в основу вимірювань.
Залежно від способу отримання результатів вимірювання розділяють на
прямі, непрямі, абсолютні і відносні. Основними методами прямих вимірювань є метод безпосередньої оцінки і метод порівняння з мірою (диференціальний, зіставлення, збігів, нульовий і заміщення).
Залежно від числа розмірних параметрів, що одночасно виявляються, методи і засоби підрозділяються на диференційовані (поелементні) і комплексні.
Метрологічні параметри ЗВ: номінальне значення міри, дійсне значення міри, відлік, покази приладу (ЗВ), діапазон вимірювань, межа вимірювань, чутливість вимірювального приладу, нормальні умови застосування ЗВ.
Похибка вимірювання - відхилення результатів вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини.
Контроль (технічний контроль) - перевірка відповідності об'єкту встановленим технічним вимогам.
Вид контролю - класифікаційне групування контролю по певній ознаці.
Метод контролю - правила застосування певних принципів і засобів
контролю.
Засіб контролю (ЗК) - технічний пристрій, речовина і (або) матеріал длпроведення контролю.
Система контролю - сукупність засобів контролю, виконавчих і певних
об'єктів контролю, взаємодіючих за правилами, встановленими відповідною нормативною документацією.
Об'єкт технічного контролю - продукція, що піддається контролю, процеси її створення, застосування, зберігання, технічного обслуговування і ремонту, а також відповідна технічна документація.
Дефект - кожна окрема невідповідність продукції встановленим вимогам. Контролездатність - властивість виробу забезпечувати можливість, зручність і
надійність його контролю при виготовленні, випробуваннях, технічному обслуговуванні і ремонті (ДСТУ 19919-94).