Пневматичні приводи

Основними елементами пневмоприводу є пневмопристрої різних типів.Пневматичним пристроєм називають пристрій, у якому в якості робочого тіла використовується стиснений газ. Фізичні властивості газу проявляються у вигляді тиску на поверхню твердих ланок пристрою або у вигляді аеродинамічних ефектів. У першому випадку пневмопристрій являє собою циліндр із рухливою твердою ланкою (поршнем, мембраною й ін.), взаємодіючою зі стисненим повітрям. У другому випадку рухлива тверда ланка відсутня (наприклад, у струминних елементах).

Пневмопристрої як складові елементи привода за функціональним призначення діляться: виконавчі, розподільні й керуючі.

Виконавчі пристрої призначені для перетворення енергії стисненого повітря в енергію руху робочих органів машини.

Розподільні пристроїпризначені для зміни напрямку потоків стисненого повітря в лініях, що з’єднує пристрої в приводі.

Керуючі пристрої(логічні елементи й елементи зворотного зв’язку ЕЗЗ) призначені для забезпечення заданої послідовності переміщення виконавчих пристроїв відповідно до необхідного закону їхнього руху. Із цією метою вони подають відповідні команди на розподільні пристрої.

Пневматичний привод (пневмопривід) за своєю структурою, призначенням силових агрегатів, керуючих і допоміжних апаратів, за основними принципами конструювання аналогічний гідравлічному приводу. Робочим тілом у цих системах є повітря, стиснуте під тиском 0,4...1,0 МПа. У найпростіших пневматичних приводах стиснене повітря подають у циліндри-штовхачі прямої дії, штоки поршнів яких безпосередньо діють на робочий орган.

+Для більш складних машин, наприклад для пневмоталей, використовують поршневі або роторні двигуни, що приводять у дію виконавчі механізми. Повітря звичайно подають від компресорних установок або від повітряних магістралей підприємства за допомогою гнучких шлангів. Перевагами пневматичного привода є: плавність роботи, можливість безступінчастого регулювання швидкості до 1:20, простота конструкції, зручність керування, простота обслуговування й ремонту, можливість роботи з великою частотою включень, наявність пристосувань, що усувають перевантаження. Завдяки малій в’язкості повітря в пневмоприводах допускають більші (перевищуючі 10 м/с) швидкості його руху в пневмолініях.

До недоліків пневматичного привода варто віднести обмежений радіус дії пересувних установок внаслідок наявності живильного повітропровідного шланга; зниження ККД установки при роботі з вантажами малої маси; велика витрата повітря через неминучі витоки; при низькій температурі стійкість роботи пневмоприводу знижується внаслідок обмерзання клапанів; незадовільне позиціювання робочого елемента у випадку відсутності спеціальних фіксуючих пристроїв; відсутність плавного руху при змінних навантаженнях, що визначається високою стискальністю повітря; підвищений рівень шуму при роботі.

Пневматичний привод знаходить все більш широке застосування в технологічному автосервісному устаткуванні, особливо в машинах, які працюють у вибухонебезпечному середовищі.